Всесвітній день водно-болотних угідь 2021

02.02.2021

Сьогодні, 2 лютого 2021 року, світова природоохоронна спільнота відзначає 50 років з дня підписання у місті Рамсар (Іран) Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція 1971 року). Дата відома як Всесвітній день водно-болотних угідь (World Wetlands Day).

Для цілей цієї Конвенції водно-болотними угіддями є райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, – зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів.

Нажаль, такі екосистеми зникають утричі швидше, ніж ліси. 90% водно-болотних угідь (ВБУ) світу втрачено з 1700-х років. Конвенція спрямована на збереження ВБУ та їхньої флори і фауни шляхом поєднання далекоглядної національної політики зі скоординованою міжнародною діяльністю.

Рамсарський секретаріат щорічно пропонує тему (гасло) цього дня. Тема 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».

Тема покликана привернути увагу до питань, пов’язаних із використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопиченні, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.

Наголошується, що менше 1% води на Землі є придатною для споживання прісною водою, яка переважно зосереджена у заболочених місцях, таких як річки, струмки, озера, болота, естуарії та водоносні горизонти. При цьому лише протягом однієї доби населення Землі споживає більше 10 мільярдів тонн прісної води.

Фактично, ВБУ є основою глобальної економіки. Тому кожен мусить усвідомлювати, наскільки важливу роль водно-болотні угіддя відіграють у природних процесах, від яких залежать господарська діяльність і добробут населення. За приблизними підрахунками, водно-болотні угіддя надають екосистемних послуг на 47 трильйонів доларів США щорічно – це функція природних «фільтрів» прісної води для харчування і сільського господарства, рибальство і аквакультура, пом’якшення негативного впливу штормів та повеней тощо. Так, 1 гектар водно-болотних угідь поглинає до 5 600 м³ паводкових вод. А рисові поля дозволяють щорічно прогодувати 3,5 мільярдів людей.

Відомо, що водно-болотні екосистеми є середовищем існування близько 40% світових популяцій рослин і тварин. Окрім того, ВБУ виконують клімато-регулюючу функцію: накопичують вуглець і скорочують кількість вуглекислого газу в атмосфері, зменшуючи таким чином парниковий ефект. Наприклад, торфовища вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – вдвічі більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі.

Київ – одне з небагатьох міст України у межах якого знаходиться велика кількість водно-болотних угідь. Заплава річки Дніпро, водойми Вирлиця, Тягле, Мартишів, Тельбін, Алмазне – лише невелика частина унікальних екосистем у межах великого мегаполісу, які потребують постійного комплексного захисту від посиленого урбанізованого тиску.

Збереження, відновлення та раціональне використання водно-болотних угідь є колективною відповідальністю суспільства для того, аби ми могли мати достатньо води для нашого сьогодення і майбутнього.

Довідка.

Рамсарська конвенція набрала чинності для України у 1997 році. Наразі до цього документа приєднались 170 країн, «будучи переконаними в тому, що водно-болотні угіддя є ресурсом, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого б була б непоправною» (цитата з Конвенції).

Приписами Рамсарської конвенції встановлено, що кожна країна (Договірна Сторона) визначає придатні водно-болотні угіддя на своїй території для включення їх до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Такі ВБУ мають відповідати затвердженим критеріям, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття, існування ендемічних, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, середовище регулярного перебування понад 20 тис. особин водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб, яке має вирішальне значення для підтримання їх популяцій тощо.

Водночас, кожна Договірна Сторона зобов’язана сприяти збереженню водно-болотних угідь незалежно від того, уключено їх до Списку ВБУ міжнародного значення чи ні.

За даними ресурсу https://rsis.ramsar.org/ в Україні статус водно-болотних угідь міжнародного значення мають 50 територій загальною площею понад 800 тис. га. За кількістю таких угідь Україна посідає п’яте місце у Європі та восьме у світі.

Слід також зазначити, що Рамсарська конвенція залишається відкритою для підписання без обмежень у часі та є чинною впродовж невизначеного строку.