Чи годувати водоплавних птахів узимку?

Яких саме птахів варто годувати? Та який обрати корм, щоб не зашкодити пернатим?

Восени, коли перелітні птахи летять на південь на зимівлю, часто певна частина з них залишається у містах. Тут легше знайти собі їжу взимку, тут тепліше, а ще тут годують люди. Отримувати від людей їжу часто простіше, ніж шукати її самотужки. Але треба пам`ятати, що перелітні птахи – це дикі тварини. Їхнє життя підпорядковане інстинктам, а люди в цьому випадку руйнують природні процеси.

Найголовніше, що потрібно водоплавному птаху для виживання взимку – це незамерзла ділянка річки або ставка. Саме у воді птахи знаходять собі їжу, а від зимового холоду їх береже жир, який вони накопичують протягом теплого сезону. Якщо птах не може прогодуватись на обраній водоймі, він летить далі поки не знайде собі гарне місце.

Качки знаходять у воді дрібних молюсків, рослинний мул, насіння рослин або самі рослини. Лебеді взимку харчуються підводними частинами рослин, фільтрують дзьобами дрібних рачків та різних личинок. Це природна для них їжа.

На противагу цьому виступає людина, що приносить до води найчастіше хліб. Фахівці екологічної служби КП «Плесо» наголошують: ця їжа не підходить для диких птахів. Вона викликає важкі розлади шлунку, особливо у молодих птахів. У кінцевому найгіршому варіанті таке харчування може призвести до загибелі птаха.

Годувати птахів, що розташувалися на водоймі у місті, варто лише під час раптового настання екстремально низьких температур (-15°C та нижче). Ще однією причиною втручання може бути хвороба або серйозне ушкодження птаха.

Якщо Ви все ж вирішили погодувати водоплавних птахів взимку, то потрібно буде підготуватися. Для корму будуть необхідні подрібнені свіжі овочі та пророслі злаки – овес, ячмінь та пшениця. При годуванні потрібно врахувати, що навіть цей корм не є природним для диких водоплавних птахів та може негативно вплинути на самопочуття тварин. Чорний та білий хліб не можна давати птахам в жодному разі!!!

Є ще один аспект у цьому питанні. Коли людина починає годувати диких птахів, вони перестають шукати їжу самостійно. Лінуються. Людина, що приносить хліб до ставку у парк думає, що робить добру справу, а насправді веде птахів до загибелі.

Водночас, у холодні зимові дні допомоги людей потребують не перелітні і не водоплавні, а місцеві дрібні птахи. Серед них, наприклад, наші звичні сусіди: горобці, синиці, повзики та інша дрібнота. Ці пташки через маленький розмір та вагу дуже погано переносять морозні дні. Особливо, коли земля вкривається шаром снігу. Здобути з-під снігу їжу пташкам дуже важко.

Дрібні співочі птахи з настанням холодів летять у населені пункти. В містах м’якший мікроклімат, легше можна виявити відкриті ділянки ґрунту і тому легше прогодуватися. Взимку в місті набагато частіше можна зустріти зеленушок, чижів, сойок. Найтиповішими стають великі синиці, лазоревки, повзики.

Ці птахи із задоволенням відвідують годівниці, але на відміну від водоплавних птахів не потрапляють у повну залежність від прикормки. Їжа, якою їх підгодовують, за своїми гастрономічними властивостями мало відрізняється від природного зимового корму. Фахівці радять давати птахам насіння соняшнику і несолоне сало (для синиць). З настанням сприятливого періоду вони повертаються в ліси, парки та сквери і легко знаходять природний корм – комах, насіння, вегетативні частини рослин.

Саме маленькі птахи потребують нашої допомоги. Тому, традиційна підгодівля птахів повинна бути спрямована, перш за все, саме на допомогу дрібним пернатим.