Командна робота Kyiv Lifeguard Service – 7 управлінських підходів

Kyiv Lifeguard Service – це муніципальний сервіс, основною метою якого є запобігання нещасним випадкам на офіційних пляжах столиці. Від того, наскільки злагодженою та організованою буде робота пляжних рятувальників, безпосередньо залежить безпека відпочиваючих. Висока дисципліна – ще один не менш важливий елемент якості роботи лайфгардів.

«Чимало організаційних моментів впроваджувались та коригувались впродовж кількох років», – згадує менеджер пляжних патрульних Анна Васильковська.

«Неефективні рішення – відсіювались. Вдалі ідеї – удосконалювались».

Протягом літнього оздоровчого сезону 2019 року лайфгарди КП «Плесо» врятували 23 відпочиваючих. Патрулюючи на 17 постах, лайфгарди здійснювали превентивні освітні заходи для населення понад 3 900 разів.

• Чому лайфгарди зобов’язані робити селфі?
• Хто викликає «Швидку…», якщо людина почала тонути?
• Чому лайфгардам не можна працювати на пляжах, розташованих близько до їх дому?
• Хто і чому повинен непомітно стежити за лайфгардами?
• Як рятувальники дбають про безпеку дітей?

Ми хочемо поділитися з вами власним досвідом. Про досить прості, але ефективні управлінські підходи, багато з яких не один рік залишались «за кулісами» щоденного літнього патрулювання лайфгардів, розповідаємо нижче.

1. Робота оперативного чергового

Оператвний черговий – це лайфгард, який постійно перебуває на зв’язку з іншими лайфгардами, що працюють на офіційних муніципальних пляжах Києва. Зв’язок здійснюється по рації та, при необхідності, телефоном. Лайфгарди зобов’язані повідомляти йому про так званого «критичного плавця» (особи, яка знаходиться у воді та потребує негайної допомоги) ПЕРЕД! тим, як розпочинати порятунок. Важливо розуміти, що порятунок «критичного плавця» – це завжди ризик для життя лайфгарда. Хоча б тому, що плавець, перебуваючи у паніці, може вчептитися у рятувальника і потягнути його на дно. Тому оперативний черговий обов’язково має знати, коли лайфгард залишає пост для проведення рятувальної операції.

Якщо в акваторії пляжу помічено «критичного плавця» або коли з’являється інформація, що якийсь відпочиваючий зник з невідомих причин, оперативний черговий відразу ж ставить до відома водолазну бригаду. Водолази в такому випадку або негайно виїжджають на катері чи на автомобілі до місця події, або перебувають у режимі підвищеної готовності до з’ясування реальних обставин зникнення особи та поки не пролунає команда «відбій». Про закінчення критичної ситуації також обов’язково необхідно повідомляти оперативному черговому.

Також черговому повідомляють про травмування людей на пляжі, про осіб, які порушують громадський порядок (розпивають спиртне, поводяться агресивно, тощо). І саме він приймає рішення про виклик «Швидкої медичної допомоги» чи патрульної поліції.

За словами оперативного чергового Святослава Брагіна, часто трапляються ситуації, коли нетверезі особи агресивними та провокуючими діями заважають рятувальникам чергувати.

«У такому випадку лайфгард коротко повідомляє мені по рації про інцидент і вказує номер рятувального посту. Далі я вже телефоную «102» і координую виїзд поліції, уточнюю поліцейським локацію і так далі. Це зручно і необхідно. Адже рятувальник не відволікається на дзвінок у поліцію, очікування з’єднання з оператором, а продовжує контролювати ситуацію на місці», – пояснює Святослав.

Аналогічно це працює і з викликами «Швидкої медичної допомоги». Лайфгард передав оперативному по рації про початок рятувальної операції, дістав людину з води і розпочав серцево-легеневу реанімацію. У цей час оперативний викликає «Швидку…», знаходиться на зв’язку із каретою і допомагає лікарям знайти локацію. Влітку 2019 року на пляжі «Пуща-Водиця» за один день було 3 критичних плавці. Усіх врятували. І всі рази оперативний координував приїзд медиків на пляж.

«Головне у моїй роботі – це максимально відповідально ставитись до своїх обов’язків та максимально оперативно реагувати на усі ситуації», – підсумовує Святослав.

2. Підбір локації та робота з дітьми

Вибір оптимальної локації для кожного лайфгарда – дуже важливий підготовчий етап, від якого залежатиме якість роботи лайфгарда протягом усього сезону. Якщо пляж, де він мусить чергувати, надто далеко від місця його проживання, ймовірність частих запізнень на роботу зростає. Практика показує, що якщо лайфгард чергує на пляжі, розташованому поряд із його будинком, серед відвідувачів пляжу обов’язково знайдуться друзі та знайомі рятувальника. І як мінімум, вони прагнутимуть виконання ним ролі «пляжного селфі-копа». Очевидно, що такий відволікаючий фактор гратиме не на користь роботі. Тому ми уникаємо закріплення лайфгардів за постами біля їх домівок. Оптимальний підхід – «не близько і не далеко» від дому.

Важливий момент. За яким постом лайфгарда закріпили на початку сезону, там він має працювати усе літо (окрім небагатьох виключень). Лайфгардів мають добре знати місцеві відпочивальники. А лайфгарди повинні впізнавати постійних відвідувачів пляжу. Це збільшує взаємну довіру. До того ж, рятувальник поступово вивчає звички завзятих відпочиваючих. Один любить пірнати, інший – довго і далеко плавати. Знаючи такі деталі, рятувальник вчасно зверне увагу на нехарактерну поведінку людини. А якщо відвідувачі пляжу добре знають лайфгардів, то зазвичай, навіть намагаються допомогти їм у роботі.

Одному із кращих лайфгардів сезону 2019 року Анатолію Криштопу вдалось налагодити системну превентивно-освітню роботу із дітьми. Анатолій розповідає, що коли батьки і бабусі чи дідусі приходять із дітьми та бачать, що лайфгард приділяє малим увагу, то навіть самі повідомляють про факти розпивання алкоголю на території пляжу, роблять зауваження курцям (куріння на пляжі є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 175-1 КУпАП) тощо.

Анатолій також зазначає, що самостійне купання дітей до 12 років без нагляду батьків не дозволяється (Наказ МВС України від 10.04.2017  № 301 «Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об’єктах України»). Водночас, діти часто відвідують пляжі без супроводу дорослих. Це є проблемою, яка особливо часто виникає на пляжах «Тельбін» і «Райдужний». Якщо заборонити дітям перебувати на пляжі, велика ймовірність, що вони підуть на необлаштовану локацію. А там немає рятувальника і не перевірене дно щодо відсутності травмонебезпечних предметів. Відтак, лайфгард сам спровокує ситуацію, коли може трапитись нещасний випадок з дітьми. Тому його завдання – зробити все для того, аби діти були у полі зору лайфгардів, які чергують на посту, і дотримувались правил безпеки на воді. При цьому є вкрай важлива деталь: діти ні за яких обставин не повинні боятися лайфгарда. Навпаки, вони мають знати, що завжди можуть звернутись до нього по допомогу. Тому коли на посту чергує два лайфгарда, один з них має приділяти максимум уваги дітям.

«Я проводжу конкурси на знання правил безпеки. Якщо дитина назве три правила безпечного перебування біля води – даю посидіти на вишці. І це працює. Головне, використовувати будь-яку можливість лаконічно і зрозуміло донести батькам та дітям важливу інформацію», –  підкреслює Криштоп.

3. Комунікація у месенджері

У Telegram щовечора створюється нова група – група дня, в яку додаються усі лайфгарди. У ній оперативний черговий розписує вранішній інструктаж. Ось цитата деяких вказівок:

«Нагадую, на зміні Лайфгард повинен:

️ Сидіти на вишці! (Стояти біля вишки, збоку, можна якщо у вас немає зонту або погана погода);

️ Ходити по пляжу тільки з тюбом;

️ Якщо у воді більше 10-ти людей, один стоїть на вишці, один у човні.

 

️ Кожні 15-20 хвилин нагадувати про правила поведінки на пляжі:

Про заборону куріння та алкоголю;

Щоб відпочиваючі слідкували за малолітніми дітьми;

Про вигул собак».

 

Обмін важливою робочою інформацією протягом дня проводиться саме у такій групі.

4. Селфі і трансляція геолокації

Є два випадки, коли лайфгарди зобов’язані робити селфі – це початок зміни і кінець зміни. Селфі робиться на фоні пляжної рятувальної вишки і відправляється у групу дня разом з трансляцією геолокації. Причому щодня треба робити селфі з іншого ракурсу, з іншим предметом у руці чи з іншим жестом. Таке повідомлення засвідчує оперативному черговому, що лайфгард не запізнився на роботу та не пішов з роботи раніше. Бувають випадки, коли люди потребують порятунку у вечірній час протягом 20 хвилин перед закриттям рятувального посту. Тому розумний контроль за трудовою дисципліною принципово важливий.

Нажаль, протягом минулих років трапилось декілька ситуацій, коли лайфгарди надавали недостовірну інформацію керівництву. Наприклад, надіслане вечірнє селфі одного з лайфгардів було зроблене у більш світлий час доби, ніж решта. І це помічав черговий. Співробітників, які брехали, звільняли на місці, що дозволило відсіяти тих, хто не усвідомлює всієї важливості такої відповідальної роботи. Так поступово формувався колектив із тих, хто дійсно небайдуже ставиться до професії лайфгарда і порятунку життя людей.

5. Групи моніторингу

Ще один важливий напрямок контролю якості роботи лайфгарда. Групи моніторингу проводять виїзні перевірки. Члени групи можуть непомітно спостерігати за рятувальним постом з відстані, коли є обґрунтовані підозри, що недобросовісний лайфгард може самовільно залишати рятувальний пост. В інших випадках групи моніторингу без попередження прибувають на пляж. У першу чергу перевіряється повнота комплектації рятувального поста. Також лайфгарду прямо на посту можуть влаштувати іспит для перевірки теоретичних знань і практичних навичок.

6. Спорядження і врахування специфіки пляжу

Лайфгарди обстежують акваторію, яка перебуває у їх полі зору методом скрінінгу, який полягає у перерахуванні усіх людей, що знаходяться у воді та на березі. Кожні 15 секунд лайфгард мусить повертати голову і продивлятись увесь пляж. Якщо на пляжі багато людей, лайфгарди умовно поділяють пляж (як берег, так і акваторію) на частини і кожен продивляється свою частину. Першочергово увага приділяється дітям та нетверезим людям у так званій «зоні відповідальності рятувального поста». В останню чергу лайфгард слідкує за тими, хто виплив з цієї зони і перебуває за обмежувальними буями акваторії пляжу. І міжнародна, і українська практика засвідчує, що такий підхід є максимально ефективним та виправданим.

Кращий лайфгард сезону 2019 року Богдан Романів називає дві ключові складові успішної роботи на пляжі: «Лайфгарди мають досконало знати алгоритми роботи та мати якісне спорядження, яке підходить для роботи з урахуванням специфіки локації».

Як показує досвід, найбільше нетверезих осіб відвідують пляжі з 15:00 і до вечора. Особливо у вихідні дні. Цей проміжок зміни неофіційно називають «часи пік». У такі години необхідно, аби один лайфгард чергував на рятувальній вишці, інший – на човні. У випадку появи «критичного плавця» лайфгард на човні відразу ж прямуватиме до нього по воді, не втрачаючи дорогоцінні секунди. Богдан каже, що особливо актуальним такий підхід є на пляжах «Венеція» та «Пуща-Водиця», де з дна б’ють холодні ключі і перепад температури води може сягати 10 градусів. Коли навіть тверезі люди потрапляють у такі місця, часто з’являються судоми або ж раптово загострюються серцево-судинні захворювання.

При цьому чергування на звичайних човнах доцільне там, де людей плаває не надто багато і лайфгард випадково не вдарить когось веслом. На човен відразу можна взяти потерпілого, кинувши йому рятувальний тюб. Патрулювання акваторії на рятувальних каяках краще здійснювати там, де критичні плавці часто потребують допомоги далеко від берега і до них необхідно швидко дістатися. Заборонити запливати за обмежувальні буї пляжу лайфгарди не можуть. Але зобов’язані нагадувати у гучномовець, що це небезпечно. Траплялись ситуації, коли люди не просто запливали за буї, а випливали на судноплавний фарватер. І доводилось буквально знімати їх з судноплавних буїв. Чергувати на рятувальних SUP-дошках найкраще на пляжах, де відвідуваність максимальна. Такі дошки дозволяють максимально оперативно дістатись до людини яка потребує допомоги навіть тоді, коли у воді дуже багато людей. Дошки більш повороткі та швидкі, ніж човни.

7. Форма лайфгарда

Кожного дня відповідальний лайфгард мусить заповнити та скинути у групу дня до 22:00 години спеціальну форму. У Формі лайфгарда зазначаються:

  • дата;
  • № рятувального поста і назва локації;
  • ПІБ усіх лайфгардів, які чергували на посту;
  • кількість підозрілих плавців (люди, які можуть стати критичними плавцями, у першу чергу нетверезі, яких краще взагалі не пустити у воду);
  • кількість критичних плавців;
  • кількість випадків з наданням медичної допомоги;
  • кількість звернень відпочиваючих;
  • кількість дітей, що загубились;
  • кількість пригунців з мосту;
  • кількість недопущень у воду людей в алкогольному сп’янінні;
  • кількість недопущень розпиття алкогольних напоїв;
  • кількість виявлених плавзасобів, які запливали у зону пляжу, створюючи загрозу для плавців;
  • кількість викликів «Швидкої медичної допомоги»;
  • кількість викликів поліції;
  • кількість проведених превентивних заходів;
  • кількість разів проведення освітньої діяльності з відпочиваючими;
  • кількість ситуацій з оголеними людьми (нудистами).

Відомості з таких форм використовуються для формування статистичної інформації.

Підсумовуючи, керівник київських лайфгардів Олександр Лешенок акцентує увагу усіх на важливості купання лише на офіційних пляжах, де чергують рятувальники, перевірене дно, наявні медпункти та необхідна інфраструктура, під’їзди для «Швидкої…». Тобто є усі умови для оперативного та якісного надання допомоги у разі виникнення критичних ситуацій. У тому числі для попередження нещасних випадків із дітьми. Якщо у місці відпочинку людей на воді працюють водолази – це майже завжди означає, що сталась трагедія.

«Офіційний пляж – це у першу чергу цивілізований громадський простір. Чим більше людей усвідомлюватимуть важливість купання на облаштованих муніципальних локаціях під наглядом лайфгардів, тим менше буде виїздів водолазних бригад», – каже Олександр.

Тому вибір правильної локації для купання – це відповідальне ставлення людини до власного відпочинку та відпочинку дітей. І це вже автоматично знижує ризик нещасного випадку.