На озері Тельбін помічено рідкісного птаха

Київські водойми здавна є прихистком для птахів, оскільки розташовані в межах Дніпровського екологічного коридору, вздовж якого пролягають важливі міграційні шляхи птахів. Періодично під час спостережень можна виявити і надзвичайно рідкісні особини.

Несподіванкою стало повідомлення київського бьордвочера Сергія Любченка про зустріч 14.10.2019 р. молодого птаха плавунця плоскодзьобого на території м. Київ – на оз. Тельбін. Це перша задокументована реєстрація цього виду птахів для Київської області.

В Україні птахів найчастіше зустрічали восени (переважно, у вересні) на внутрішніх стоячих водоймах – озерах, ставках та лиманах. Загалом, донедавна було відомо всього про 20 зустрічей на території нашої країни за всю історію спостережень. Станом на 16.10 птах тримається на тому ж місці.

Довідка

Плавунець плоскодзьобий (Phalaropus fulicarius) – невеликий прибережний птах родини Баранцеві (Scolopacidae) ряду Сивкоподібні (Charadriiformes). Арктичний вид, поширений циркумполярно, але досить спорадично. У межах Європи гніздиться в Ісландії, на Шпіцбергені, Новій Землі, в Азії – на узбережжях Таймиру, Східного Сибіру, Чукотки, на Новосибірських о-вах, о-ві Врангеля. Під час міграцій плавунці притримуються морського узбережжя і всередині континенту з’являються дуже рідко. Більшість мігрантів пролітають узагалі над морем, причому птахів відмічали на відстані 80-160 км від берега.

Плавунець плоскодзьобий належить до небагатьох видів куликів, які зимують пелагічно. Основні місця зимівлі цих птахів знаходяться у відкритому морі біля берегів Аргентини, Перу, Чилі та біля берегів Західної і Південної Африки (Гладков,  1951; Stanford, 1953; Кістяківський, 1957; Cramp, Simmons, 1983; Glutz von Blotzheim et al., 1986). Притримуються районів океану, найбільш багатих на планктон. У позагніздовий період часто тримаються зграями, які нараховують десятки або навіть декілька тисяч особин.

Птах невеликих розмірів – довжина тіла складає всього 20-22 см, маса – 35-60 г, розмах крил – 37-40 см. Шлюбне оперення значно яскравіше, ніж зимове, з переважанням чорного, червоно-бурого і меншою мірою білого кольорів; узимку птахи значно тьмяніші, сіро-білі. Статевий диморфізм у дорослих птахів полягає в тому, що самки забарвлені більш яскраво, ніж самці, вони ж залицяються до самців, захищають гніздо від хижаків і конкурентів. Самець же насиджує кладку, виводок водить також переважно він. Гніздиться на землі на заболочених ділянках тундри з невеликими водоймами, заболоченими луками, у заболочених долинах річок. Під час живлення плавунці часто швидко плавають у невеликому колі, утворюючи невеликий вир. Живляться різними безхребетними, іноді літають у повітрі, полюючи на комах.

Чисельність європейської популяції невелика – її оцінюють у 390-1700 пар, але стабільна (Birds in Europe…, 2004). Тому закономірно, що в більшості країн і внутрішніх регіонів Євразії плоскодзьобого плавунця відмічають лише як рідкісного залітного птаха (Гладков, 1951; Долгушин, 1962; Glutz von Blotzheim et al., 1986; Нанкинов и др., 1997; Magyar et al., 1998; Гаврилов, 1999; Tomiałojć, Stawarczyk, 2003; Ashoori et al., 2007; Белик, 2010; Волков, 2013 та ін.). Такий же статус він має і в Україні. В Європі плоскодзьобий плавунець регулярно спостерігається на прольоті лише на узбережжях північного заходу (Cramp, Simmons, 1983; Glutz von Blotzheim et al., 1986). У внутрішніх районах зустрічаються птахи, які відхилилися від основних міграційних шляхів. Як правило, це поодинокі кулики, значно рідше – невеликі групи.

Текст підготовлено фахівцями відділу охорони навколишнього середовища КП «Плесо».