Дебаркадери: проблеми законодавчого регулювання (ВІДЕО)

У середу, 27 квітня 2016 року, відбулася прес-конференція, присвячена питанню нормативного регулювання діяльності дебаркадерів – несамохідних плавзасобів, на яких облаштовуються ресторани, кафе, готелі або навіть казино та зали з гральними автоматами.

У конференції, зокрема, прийняли участь:

— Генеральний директор КП «Плесо» Денис Пікалов;

— депутат Київської міської ради Олег Петровець;

— експерт громадської організації «Свідомі» Яна Мірошник.

Фахівці погоджуються, що як у законодавчих, так і у підзаконних нормативно-правових актах відсутнє чітке та детально прописане правове регулювання, яке б дозволяло мати працюючий юридичний механізм:

  • оподаткування плаваючого на Дніпрі суб’єкта підприємницької діяльності (ресторан, готель);
  • притягнення до відповідальності за несплату коштів до бюджету.

Важливо пам’ятати і про те, що подібні заклади часто безконтрольно cкидають відходи прямо у водойми, на яких розташовані.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена відповідальність (незначні штрафи) за порушення чинних правил благоустрою та завдання шкоди навколишньому середовищу. Однак розмір цих штрафів, у випадку їх стягнення, не окупить завданих збитків.

Варто зазначити, що з близько 100 дебаркадерів, розташованих у Києві, лише 10 – 15 мають офіційні прозорі угоди з київською міською владою та чесно сплачують кошти до столичного бюджету.

Ті дебаркадери, на яких розміщено нелегальний гральний бізнес, часто просто змінюють локацію у межах Києва. Це дозволяє їх власникам не понести відповідальність згідно чинного законодавства.

Підсумовуючи, організатори наголосили, що прийняття відповідних законопроектів, які врегулюють галузь плавучого бізнесу, можливе лише за умови відсутності лобіювання інтересів власників таких закладів.

Не менш важливим кроком є розробка на місцевому рівні спеціальної схеми розміщення легальних плавзасобів. Це дозволить видавати дозволи на стоянку лише тих об’єктів, які будуть підключені до інженерних мереж, гарантовано не завдаватимуть шкоди екології та власники яких готові укладати прозорі угоди з муніципалітетом і свідомо сплачувати до боджету встановлені податки.